14:42
Театр, як і життя, - вічні.

       Дехто з людей вважає, що в ХХІ столітті театральне мистецтво втратило свою значимість, і сучасні українці надають перевагу телебаченню, комп’ютеру та Інтернету.  Із цією  скептичною думкою не погоджуються учні нашого Центру.  За їх ініціативи 10 грудня 2015 року викладач української мови та літератури Капшук В.С. організувала поїздку до Національного академічного драматичного театру   ім. Івана Франка в м. Київ на виставу І. Карпенка-Карого «Хазяїн».  
     В основі сюжету п’єси було переплетено все:  і яскраві народні характери, і соковитий гумор, і гостре слово, що увібрало в себе все розмаїття народної лексики, і,безумовно, неперевершена гра акторів. Найбільше учням сподобався образ головного героя Терентія Пузиря, якого зіграв заслужений артист України Петро Панчук.
       
Сенсом буття заможного господаря Пузиря  було «стяжання заради стяжання», що знищило його як духовно, так і фізично. Його фанатичне бажання за допомогою грошей заволодіти світом виглядало смішним і недолугим. Учні глибоко усвідомили, що всі перипетії класичного твору тісно переплетені із днем сьогоднішнім, бо  серед сучасних людей є чимало «стяжателів», які заради багатства ладні  нехтувати  загальнолюдськими цінностями та християнською мораллю. Ми  все ж таки переконані, що в недалекому майбутньому запанують вищі ідеали загального добра, зникнуть причини, які породжують егоїзм, жадібність і ворожнечу між людьми.
       
Хвиля гучних аплодисментів, які не відпускали артистів зі сцени, оберемки квітів від вдячних глядачів, гарний настрій, позитивні емоції й переживання свідчили лише про одне: театр, як і життя,  – вічні.

Переглядів: 668 | Додав: ЦПТО | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: