Субота, 15.12.2018, 22:24
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

ДПТНЗ "Переяслав-Хмельницький ЦПТО"

Меню сайту
Випадкове фото
Форма входу
Корисні посилання








Національна гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія
Наші координати
08400,
Київська область,
м.Переяслав-Хмельницький,
вул.Можайська, 5.
тел.(04567)5-45-68;(04567)5-20-40
E-mail: ptu_22_phm@ukr.net
Опитування
Яка професія В ЦПТО вам подобається?
Всього відповідей: 706
Лічильник
www.reliablecounter.com
Пошук

Каталог файлів

Головна » Файли » Методичні розробки

Традиції Великоднього столу
11.06.2012, 22:14

Державний професійно-технічний навчальний заклад
 «Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти»

 

”Традиції Великоднього столу”

 

 

                                                                            Підготували
     майстер виробничого навчання
Москаленко Л.О.
майстер виробничого навчання
Радіоненко Ю.А.
 
 

Навчальна мета.Ознайомити учнів з традиціями Великоднього столу;навчати писанкарству.  

Виховна мета. Розвивати інтерес та творчі здібності; виховувати повагу до звичаїв і традицій українського народу.

Обладнання. Мультимедійна презентація, роздатковий матеріал, приладдя для розпису яєць, сервірування тематичного святкового столу, пасхальні вироби.

 Майстер

 Дорогі друзі! Сьогодні в нашому класі свято. Ми вшановуємо Великий День, у народі він зветься Великдень, тобто Паска.

Вдягла весна мережану сорочку,

 Умившись і звільнившись від турбот,

 І підіймає волошкові очі

 До вінця, до церковних позолот.

Учень

Душа стає в цю днину молодою,

 Забувши, що слова бувають злі,

 І повняться страждання добротою

 На ранньому скромному столі.

 Великдень всіх нас на гостини просить,

 Малює сонце полотно небес,

 І крашанку, як усмішку, підносить

 Христос Воскрес!

 Воістину Воскрес!

 Учень

І дзвони засріблилися завзяті,

 І ніби покотились між людьми:

 Христос Воскрес!

 Чи, може, на цьому світі

 Із бездуховності воскресли ми!

 Чуєте, дзвони гудуть!

 Чуєте, спів переможний летить до небес

 І люди вітаються, раді й щасливі.

Майстер

 Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний, а великий день. Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям.

 Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити, прощати. Щоб зупинити зло, нам треба перемінитися самим, бо саме з кожного з нас спитається: ”А що ти зробив?” У цей день кожному треба примиритися з ближнім, відкрити свою душу вогником добра та милосердя.

 Учень

Останню неділю перед Великоднем називають Вербною… У цей день святять вербу. Верба - одна з найулюбленіших дерев у народі.

 Цвіт верби - це прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики на Вербну неділю освячують у церкві. Зранку на богослужіння сходяться всі: і старі, і малі, бо ” гріх не піти до церкви, як святять вербу.”

Повертаючись додому, били зустрічних, промовляючи… Не я б’ю, верба б’є, за тиждень - Великдень, уже недалечко червоне яєчко.

 Учень

 Великдень. Білий тиждень.

Тиждень перед Великоднем називається білим або чистим. Кожен день цього тижня має своє призначення.

Понеділок білить хату любить, певно, працювати:

і кути побілить й стелю,щоб Великдень був веселий!

ВівторокШурхіт. Шум. Рипить в оселі:

чисто-начисто підлогу -шури-шури! – тре завзято

наш вівторок довгоногий.

Середа.Пишна пані середа і пере, й прасує.

До Великодня, ще б пак,хату облаштує!

Четвер.Чистий четвер – чистий вдосвіта піднявся

ще до сходу сонця начисто скупався.

П’ятниця.П’ятниця пече паски – господиня вміла:

склянки зо три молока до цеберка влила,

трохи борошна, яєць, додала й ванілі,

щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

Суббота.У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,

ясні крашанки фарбує,вимальовує - малює.

Неділя.

Великдень – дзвонять дзвони звідусіль!

Христос Воскрес! То ж славимо усі!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Сміється сонечко в усій його красі!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Учень

 Тиждень перед Великоднем називають Страсним. У наших домівках, квартирах повинна бути тиша, благодать: ні тобі веселощів, ні сміху, ні жартів, ні пісень. Четвер на цьому тижні називають Чистим. Усе повинно бути на цей день вибіленим, вимитим, витертим, а люди викупані.

 За ним настає п’ятниця, її називають Страсною. У цей день господині починають пекти паски. До ритуалу випікання паски готуються заздалегідь.

Учень

Цього дня господині хвилюються особливо:Як розповідають наші бабусі, раніше господиня молилася при замісі, і на замішаному тісті долонею робила знак хреста. Перед замісом мука повинна бути загрітою біля печі, її два рази просівали. Господиня вбирала чисту сорочку і довго мила руки. Усе, що робила, робила з молитвою. Якщо паска вдавалася, то була гордість господині на все село. Вдала паска – то був прогноз на цілий рік для цілої сім’ї. Верх паски перед печенням прикрашали з тіста: наверх укладали хрест, як символ терпіння. Кругом укладали колоски, сформовані з тіста, як символ урожаю.

 Учень

Дотримувалися тої особливої церемонії не тільки при замісі тіста, але також і під час випікання. Поки паска була в печі, нікому не можна було в хаті сісти, бо паска теж могла б сісти. Дуже перестерігали, щоб ніхто з чужих не прийшов до хати. Як це був мужчина, то ще якось було простимо, але якщо це була жінка, то господиня хрестилася декілька разів, кропила хату свяченою водою, щоб злих духів відігнати, аби ті не наробили шкоди. Паски випікали тільки круглої форми: чим більша паска, тим дужче гордився сам господар, який дуже радо ніс її на рушнику до посвячення.

Великодня паска

1 кг муки, 0,5 л молока, 50 г дріжджів, 3-4 жовтки, 0,5 склянки цукру, шкірка з цитрини, ванілін, 0,5 склянки олії, сіль.

До просіяної муки кімнатної температури додати подрібнені дріжджі, влити половину всього теплого молока, посипати цукром і легко замішати до густоти сметани. Як тільки дріжджі піднімуться, відразу братися до замісу. Дрібно посолити, додати жовтки, розтерті з цукром, шкіркою з цитрини, ваніліном, долити решту молока і мішати дерев’яною ложкою або рукою. Тісто має бути тугим. Якщо утворилася однорідна маса, влити теплу олію. Місити, поки олія не всотається у тісто і тісто не відстане від руки. Тоді загладити поверхню і долонею зробити на тісті хрест. Накрити рушником і дати тісту підійти. Якщо на поверхні зявляться жилки, то воно вже викиснуло. Тоді ділимо тісто. Дві третини тіста викладаємо на стільницю, посипану мукою, вимішуємо його ще раз, формуємо буханку і вкладаємо до круглої форми, посмарованої жиром. Якщо у вашій печі низ пригорає, то на дно покласти папір, змащений жиром. До третьої частини тіста домішуємо ще муки, щоб тісто стало дуже тугим, бо з нього будемо формувати прикраси. З довгого тонкого ролика формуємо хрест. З грудочки тіста – зозульки, які вкладаємо поміж раменами хреста. В очі зозульок вкладаємо перець. Якщо є ще місце, то з кружалець тіста формуємо зірки.

 Учень

 Трапляється, що під час випікання тісто тріскає: то вина неякісної муки. Відразу ж тріщини треба замащувати збитим білком, щоб вони запеклися. Вибирати з печі треба тоді, як вже паска дещо охолоне, щоб прикраси не повідпадали (їх перед накладанням треба помастити білком. Бажано, щоб, коли печеться паска, нікого не було в хаті, щоб паску «не обговорювали»;

 нічого в цей день не можна позичати;

 Учень

 Для випічки пасок використовують спеціальні металеві високі циліндричні форми з товстої жерсті, але при їх відсутності можна використовувати металеві алюмінієві каструлі місткістю 1-1,5 л, але не більші, тому що в духовці тісто може не пропектися. У старовину ж виготовляли паски у відерних формах для пасок, випікаючи їх, зрозуміло, у російській печі. садовлять паску в піч із молитвами, промовляючи «Христос воскрес», те саме роблять, витягуючи її з печі;   якщо паска вдалася гарною, то бажають, щоб діти росли пишні та здорові, як паска;

 Учень

Якщо ви купили паски в магазині, не полінуйтеся прикрасити їх домашньою глазур'ю і рясно посипати різнобарвним цукром. Тоді навіть магазинні паски виглядатимуть оригінально.

Якщо ви зробили сирну паску в спеціальній формі, та ще за нашим рецептом – паска буде головною окрасою вашого столу. Прикрасьте хрест на пасці різнобарвними цукатами, на паски поставте червоні свічки, під тарілочки виріжте паперові кольорові серветки.

 Майстер

До великоднього столу, як правило, збирається багато рідних і друзів. Постарайтеся кожному приготувати великодній подарунок: красиве яєчко і маленьку пасочку.

 Учень

У суботу роблять крашанки та писанки. Яйце є символом народження найсвятішого з людських почуттів кохання. Земля – це наша мати, а ми – всі її діти.

Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду Крашанки дарують на щастя рідним та друзям, бажаючи один одному здоров’я. З крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі. . Назва «писанка» походить від слова «писати». Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця.

 Учень

За однією з легенд, найперше яйце мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Здавна вони були символом весняного відродження природи, зародження життя. З тієї хвилини, коли на яйце наносили орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало предметом магічного обряду, своєрідним оберегом. Наші предки вірили у чарівну силу писанки і крашанки. Їх клали на вікні, щоб не було пожежі в хаті; у воду при першому купанні дитини, щоб дитя здоровим росло; закопували у землю перед посівом і коли знаходили під час обжинків, то було доброю прикметою.

 Учень

Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.

 Учень

 Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.

 Червоний колір на писанках, мабуть, є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

 Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.

 Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.

 Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

 Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.

 Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.

 Учень

Чи знаєте Ви що….

Крашанка - яйце пофарбоване в один колір (червоний, жовтий синій, зелений, золотавий...)

Крапанка - на поверхню яйця наносять крапочки воску (капають), а після того занурують його у фарбу. Коли поверхня яйця висохне, знову капають воском і занурюють яйце у темнішу фарбу.

Мальованка - яйце, розмальоване гуашшю, акварельними або навіть масляними фарбами з допомогою пензлика.

Дряпанка (шкрябанка) - на поверхні яйця, пофарбованого в темний колір, голкою або іншим гострим предметом видряпується візерунок, орнамент.

Писанка - яйце, поверхня якого покрита різнокольоровим розписом, з допомогою воску та барвників.

  Учень

ЯК ЇХ ФАРБУВАТИ

Для фарбування яєць найкраще використовувати цибулеве лушпиння, яку збирають заздалегідь. У залежності від кольору лушпиння фарбування яєць виходить від світло-рудого до темно-коричневого. Якщо ви хочете, щоб колір був насиченішим, лушпиння треба взяти побільше, і варити його близько півгодини до того, як у відвар опустите яйця. Майже фіолетові яйця виходять від лушпиння червоної цибулі. Фарбувати можна і березовим листям або харчовими барвниками.

  Учень

Щоб яйця при варінні не тріснули, їх треба близько години потримати в теплі або при кімнатній температурі, при варінні у воду можна додати столову ложку солі.

У деяких родинах зберігається звичай фарбування яєць "у цяточку". Для цього мокрі яйця обвалюють у сухому рисі, загортають у марлю (кінці марлі треба щільно зав'язати ниткою, щоб рис прилип до яйця) і далі варять у цибулевому лушпинні звичайним способом.

Щоб пофарбовані яйця блищали, їх витирають насухо і змазують соняшниковою олією.

Можна варити яйця, обмотані різнобарвними нитками, тоді на них виходять цікаві розводи.

  Учень

Щоб яйця були пофарбовані зсередини, а не ззовні, потрібно відварити їх 3 хвилини, потім дістати і у деяких місцях проткнути шкаралупу голкою, а потім кип'ятити ще 1-1,5 у міцній заварці з додаванням гвоздики, кориці й коріандру.

Щоб швидко пофарбувати яйця, відваріть їх протягом 10 хв із яким-небудь овочем: шпинат (зелений) або порізаний буряк (яскраво-червоний колір). Для мармурового ефекту оберніть яйця в цибулеве лушпиння і зверху зав'яжіть яким-небудь бавовняним матеріалом.

МАЙСТЕР КЛАС З ПИСАНКАРСТВА

ВІДЕОКЛІП

  Учень

Традиційними були також різні вироби з м’яса, такі, як печене порося з хроном у роті, якого з гордістю ніс господар святити: це був символ добробуту в його сім’ї. Готуючи різні страви, треба пам’ятати і про прикрашення столу.

На великодньому столі красувалося безліч смачних страв. Усі вони апетитні, жирненькі, дбайливо прикрашені свіжою весняною зеленню.

На чолі столу урочисто здіймається паска, навколо якої розташувалися радісні великодні яйця. Усього на великодньому столі мало бути 48 страв - за кількістю днів посту.

Отже, на великодньому столі в багатьох українських селах обов'язково стояли холодець або сальтисон, домашня ковбаса й молочне порося.

З алкогольних напоїв на великодньому столі може бути тільки червоне вино. Українці завжди віддавали перевагу кагору як церковному вину. Горілка на великодньому столі з'явитися не могла. Увечері треба було знову йти на службу.

  Учень

Холодець

Інгредієнти: свинина (краще свинячі ніжки або голова) - 500 г, вода - 800 г, цибуля ріпчаста - 2 шт., морква - 300 г, лавровий лист, перець горошком і сіль - за смаком.

Свинячі ніжки гарненько миємо, видаляємо ножем залишки обгорілої шкіри й варимо на дуже повільному вогні від 6 до 8 годин.

Краще зробити це у скороварці, тоді час приготування скоротиться на 3-4 години.

За півтори години до закінчення варіння додаємо в бульйон ріпчасту цибулю, а за 20 хвилин до закінчення - перець, лавровий лист і сіль.

Окремо варимо цілу моркву, охолоджуємо й ріжемо кружальцями.

Виймаємо свинячі ніжки з бульйону, очищаємо м'ясо й нарізаємо дрібними шматочками. Викладаємо м'ясо в тарілки або судочки, бульйон проціджуємо, прикрашаємо нашу страву зеленню і ставимо в холодильник.

  Учень

Домашня ковбаса

Інгредієнти: свинина - 1 кг, телятина - 200 г, сало - 400 г, часник - 8 зубчиків, чорний перець - пів чайної ложки, очищені кишки - 300 г.

Приготування

М'ясо й часник пропусти через м'ясорубку, сало наріж кубиками.

На м'ясорубку надягни кишку й заповни її м'ясним фаршем, не забуваючи час від часу додавати туди сало.

Став ковбасу в холодильник на 5 годин. Тепер викладай її на деко, проколюй у кількох місцях голкою і смаж одну годину, періодично перевертаючи.

Зберігати таку ковбасу можна у смальці. Смачно!

  Учень

Великодня гомілка

В українських селах на Великдень забивали молоде порося. Готувати його дуже просто. Вимила, посолила, поперчила, змастила сметаною й поставила запікати.

Але ми вирішили запропонувати тобі на Великдень доступніший і дуже смачний рецепт "Медової гомілки".

Інгредієнти: свиняча гомілка - 1 кг, цибуля - 2 шт., темне пиво - 1 пляшка, соєвий соус - 5 столових ложок, мед - 2 столові ложки, корінь імбиру, запашний перець, лавровий лист, гвоздика, чорний мелений перець і часник.

Приготування

Вимиту й вичищену гомілку провари в невеликій кількості підсоленої води протягом 4 годин.

Додай у бульйон цибулю, гвоздику, лавровий лист, запашний перець і імбир.

Варену гомілку замаринуй на 2-3 години в суміші темного пива, меду, соєвого соусу й подрібненого часнику.

Можеш додати спеції за смаком (тертий імбир, чорний перець).

Запікай гомілку протягом 1,5-2 годин, раз на 10-15 хвилин поливаючи рештою маринаду.

Подавай великодню гомілку з гарніром із печеної картоплі, прикрасивши зеленню за смаком.

 Учень

 ВЕЛИКДЕНЬ

На столі – духмяна паска,

А круг неї – писанки.

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,

Та молитва всіх єдина:

Хай розквітне Україна,

Як в погожі дні – весна.

П. Воронько

  Учень

Якщо йдемо святити паску, то все складаємо в кошик, який називається пасківник.

Його зберігають з року в рік. У кошик вкладаємо пасочку, сир, масло, кільце ковбаски, що символізує добробут, яйця і писанки. Яйце – це земля, а жовток – це сонце. Свяченим яйцем ділимося на великодній сніданок, до якого всі постили. Господар підходить до кожного з побажаннями і словами "Христос воскрес!”, а тоді цілує кожного. Кладемо в кошик ще сіль – як символ мудрості, хрін – як символ терпіння Христа. На великодній сніданок не просимо нікого, мають бути самі тільки рідні. Свячене яйце нарізаємо на стільки частин, скільки є присутніх осіб. На столі горить свічка, щоб нагадувати про світлість цього дня. Усі страви прикрашають зеленими листочками петрушки, салати. Кожному на тарілку кладуть галузочку барвінку з весняною квіткою, бо барвінок – це символ Великодня

 Учень

У СВІТІ СВЯТКУЮТЬ ВЕЛИКДЕНЬ

АВСТРАЛІЯ

Тут дуже популярні "яйця” з шоколаду або цукру – великі й малі. Ще тут люблять робити гостинці у формі кролика. За традицією, великоднє меню австралійців складається зі смаженої баранини, яловичини або курчати зі смаженими овочами.Дуже популярні солодкі гарячі булочки , що їх австралійці їдять на сніданок великоднього ранку перед неодмінним відвідуванням церкви. Великдень в Австралії – то час, коли багато австралійських родин виїздять на природу.

БОЛГАРІЯ

За традицією цієї країни на Великдень багато писанок викладають довкола великої святкової хлібини. Болгари "цокаються” писанками доти, поки на одному з них не з’явиться тріщина, і бажають при цьому одне одному успіху. Найвдатнішим вважається той, у кого великодня писанка найдовше залишиться ціла.

 Франція

 На Великдень у Франції прийнято влаштовувати пікніки, основна страва яких - омлет. Обов'язковою подарунком у французів є червоне яйце. Так само як і росіяни, французи змагаються в биття і катанні великодніх яєць.

Америка

 В Америці на Великдень дуже популярна одна гра: катання яєць по похилому газону. Діти змагаються, хто далі і без зупинок зможе прокатати своє яйце. Традиційний американський пасхальний обід складається з шинки з ананасами, картоплею, фруктовим салатом і овочами. Діти отримують кошики від пасхального зайчика, який ще рано вранці наповнив їх кольоровими пасхальними яйцями і масою шоколадних цукерок.

 Учень

ШВЕЦІЯ

Шведи їдять на Великдень майже те саме, що й на Різдво, але цього разу набагато більше уваги приділяють цукеркам та іншим ласощам. Писанки вони роблять із картону, а всередину кладуть велику гарну цукерку.

НІМЕЧЧИНА

Ніхто в Німеччині не мусить працювати ані в п’ятницю, ані в суботу, що передують Великодню. А суботнього вечора в різних населених пунктах Німеччини влаштовують велике Великоднє багаття. Це дуже популярний захід, і дуже багато хто приходить подивитися на це багаття – символ кінця зими та згоряння всіх поганих почуттів. Ранок Великодня кожна родина в Німеччині провадить вкупі за сніданком У другій половині Великодня сім’ї відвідують друзів і родичів, де п’ють разом чай.

МЕКСИКА

Великодні свята в Мексиці тривають майже два тижні й мають характер народних гулянь. Великодні танці загальновідомі. Над вулицями висять гірлянди зі строкатого паперу.

ФІЛІПІНИ

Коли великоднього ранку б’ють церковні дзвони, батьки високо піднімають маленьких дітей над головою. Вони сподіваються, що це принесе щастя їхнім малюкам.

Учень

Прикмети на Великдень

Не кожен день — Великдень, а хліб — не паска.

Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня — льон.

Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

Якщо хмарно і накрапає дощик, то буде гарний врожай.

Тому, хто першим побачить в Великодню неділю світанок, весь рік буде везти в справах;

Хто в свято Великодня чув зозулю, того чекала удача, молодих чекало поповнення в сімействі, а незаміжню дівчину - любов;

Почути на Великдень стукіт дятла - отримати власний будинок;

Якщо сніг повністю сходив, вважалося, що рік принесе хороший урожай;

Перші проліски на Великдень були вісниками врожайного року.

 Учень

Свято Пасхи недалечко,

Люди звичай бережуть, –

Розмальовують яєчка,

Пишні пасочки печуть.

Святкування йде віками, –

Це такі чудові дні:

В гості йти, під рушниками

Страви нести запашні.

Доброзичливо, з любов’ю

Мати щирі почуття,

Людям зичити здоров’я

І щасливого життя.

Святість – це чарівне слово,

Тільки треба так зуміть,

Щоб життя своє святково

У труді й добрі прожить.Н.Б. Куфко

Оксана Лущевська

 

ВІДЕОКЛІП

Категорія: Методичні розробки | Додав: ЦПТО
Переглядів: 1254 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0