Субота, 15.12.2018, 22:24
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

ДПТНЗ "Переяслав-Хмельницький ЦПТО"

Меню сайту
Випадкове фото
Форма входу
Корисні посилання








Національна гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія
Наші координати
08400,
Київська область,
м.Переяслав-Хмельницький,
вул.Можайська, 5.
тел.(04567)5-45-68;(04567)5-20-40
E-mail: ptu_22_phm@ukr.net
Опитування
Яка професія В ЦПТО вам подобається?
Всього відповідей: 706
Лічильник
www.reliablecounter.com
Пошук

Каталог файлів

Головна » Файли » Методичні розробки

"ОУН-УПА: проблемні оцінки історичної діяльності"
16.04.2012, 22:29

Державний професійно-технічний навчальний заклад

«Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти»

 

"ОУН-УПА: проблемні оцінки історичної діяльності"

 

 

                                                                            Підготувала

     викладач історії

Юрченко Т.В.

Вчитель: Сьогодні ми проводимо конференцію присвячену діяльності Організації Українських Націоналістів та Українській Повстанській армії. В нашому суспільстві точиться над­звичайно багато розмов, що, відповідно, супроводжуються масою емоцій щодо пи­тання про місце та значення боротьби ОУН-УПА в історії українського народу. Учасники або прихильники ОУН, вояки УПА стверджують, що їхня боротьба проти СРСР мала національно-визвольний харак­тер. Інша частина суспільства не готова однозначно сприйняти внесок ОУН-УПА у розбудову Української держави.

З часом ці протистояння загострюються, вихід з цього становища лише один. Необхідно визначити правду, якою б вона не була. Ми повинні критично проаналізувати інформа­цію щодо цілей, завдань та наслідків бороть­би ОУН-УПА. Розглянути протилежні точки зору на проблему та сформувати власну точку зору. Щоб мати підґрунтя для своїх роздумів спочатку розглянемо, що це за організація, коли і за яких обставин вона була створена.

Учень: В січні – на початку лютого 1929 р. – на I Kонгресі у Відні було створено Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Основну роль в її створенні відіграв полковник Євген Коновалець Метою організації визначалося відновлення Української Самостійної Соборної Держави (УССД) на всіх українських етнографічних землях. Шлях до мети пролягав через національну революцію. У перше десятиліття існування попередниця ОУН - Українська Військова Організація (УВО) спрямувала свою діяльність головним чином проти польської влади, що проводила на етнічних українських землях дискримінаційну політику і відповідно розглядалася українцями як окупаційна. УВО організовує акції саботажу на території Галичини і Волині, політичні вбивства польських урядовців, бойкоти освітніх і комерційних закладів.

У 1938 р. радянський агент П.Судоплатов підступно вбиває в терористичному акті у Роттердамі провідника ОУН полковника Є.Коновальця, що мало драматичні наслідки для ОУН, яка з цього часу втрачає єдність.  Найбільшу роль у конфлікті відіграла проблема української співпраці з німцями, яку по-різному бачили старші і молодші члени ОУН. Компромісу не було знайдено, і незабаром утворюється фактично дві різних ОУН, які популярно називають "фракціями": ОУН(м) - "мельниківці" на чолі з Андрієм Мельником, затвердженим на другому конгресі у Римі 1939 р. і ОУН(б) - "бандерівці" на чолі з Степаном Бандерою затвердженим на другому (надзвичайному) конгресі у Кракові у квітні 1941 р. Конфлікт пережив війну і триває до цього часу, хоча протягом десятиліть відбувалися неодноразові спроби порозуміння з більш або менш вагомими наслідками. Обидва табори дотримувались основних догматів українського націоналізму, але тактику боротьби за створення самостійної української держави вибрали різну. Якщо «мельниківці» всі надії покладали на допомогу гітлерівської Німеччини у визволенні України, то «бандерівці» створювали підпільні озброєні структури для найшвидшого визволення українських  земель  від більшовиків, також використовуючи зв'язок з німцями.

Вчитель: Чи можна вважати представників ОУН – УПА, що боролися за незалежність України та йшли на співробітництво з гітлерівською Німеччиною, колаборантами? Адже офіційна радянська історіографія звинувачує ОУН-УПА в колабораціонізмі з Німеччиною, називаючи їх запроданцями.

Учень: Архівними матеріалами підтверджується існування зв'язку керівників ОУН з німецькими спецслужбами. Так, полонений полковник Ервін Штольце,  начальник відділу «Абвер-Берлін», показав на допиті 29 травня  1945 року: «Нами был завербован руководитель украинского националистического   движения полковник петлюровской армии Коновалец, через котрого в Польше, в областях Западной Украины, проводились террористические акты и диверсии. В начале  1938 года я лично получил указания от адмирала Канариса о переключении имеющейся агентуры из числа украинских националистов на непосредственную работу против Советского Союза. Коновалец охотно согласился переключить часть националистического подполья против Советского Союза... Для сохранения условий конспирации был завербован по его (Коновальца) рекомендации украинский националист ротмистр петлюровской армии Ярый под кличкой «Консул-2», который использовался нами как агент-связник между нами и Коновальцем. После убийства Коновальца украинское националистическое движение возглавил полковник Мельник Андрей... В конце 1938 года или в начале 1939 года Лахузену была организована встреча с Мельником, во время которой последний был завербован и получил кличку «Консул» ( во время вербовки я тоже присутствовал...). После окончания войны с Польшей Германия усиленно готовилась к войне против Советского Союза и потому по линии Абвера принимались меры активизации подрывной деятельности, так как те мероприятия, которые проводились через Мельника и другую агентуру, оказались недостаточными. В этих целях был завербован видный украинский националист Бандера Степан, который в ходе войны был освобождён из тюрьмы, куда он был заключён польскими властями... В начале 1940 года нам стало известно о трениях между нашими агентами Мельником и Бандерой, которые ведут к расколу в рядах ОУН. ...Немецкой разведке в период подготовки к войне против СССР, когда необходимо было все для подрывной деятельности, эти трения, тем более раскол, были невыгодны. Поэтому по указанию Канариса летом 1940 года мною принимались меры к примирению Мельника с Бандерой с целью концентрации всех возможностей ОУН для борьбы с советской властью. ...Несмотря на мои усилия во время встреч с Мельником и Бандерой, я пришел к выводу, что это примирение не состоится из-за существенных различий в их характерах. Если Мельник спокойный, интеллигентный, то Бандера — карьерист, фанатик и бандит... С нападением Германии на Советский Союз Бандера активизировал движение, привлёк на свою сторону особенно активную часть украинских националистов и, по сути, вытеснил Мельника из руководства...

Вчитель: Стосовно співпраці ОУН з Німеччиною представники націоналістичної точки зору стверджують, що метою діяльності ОУН-УПА є досягнення державної незалежності України. І зустрічали наступ німецьких військ вони радісно, тому що для них він означав не смертельну загрозу, а шанс на створення української держави.

Учень: Так, ідея створення української держави була присутня у планах організації. І втілюють у життя вони її, щойно німецька армія перетнула західний кордон сталінської імперії. 30 червня 1941 р. у Львові ОУН(б) проголосила створення Української Самостійної Держави, доручивши формування уряду Ярославові Стецькові. В акті про цю подію підкреслювалось лояльне відношення ОУН до Німеччини:  «Українська Держава буде тісно співдіяти з Націонал-Соціялістичною Великою Німеччиною, що під проводом Вождя Адольфа Гiтлєра творить новий лад в Європі і в світі... Українська...Армія...боротиметься дальше спільно з союзною німецькою армією за ... новий лад у цілому світі... Привіт Творцеві і Вождеві Великої Німеччини - Адольфові Гітлерові! Привіт Славній Німецькій Непобідимій Армії!». Проте дії оунівців по створенню державності  навіть фактично під протекторатом фашистської Німеччини не співпадали з планами вищого політичного керівництва Рейху. Надійшла відповідна реакція - через декілька днів після акту проголошення «самостійного українського уряду» Степана Бандеру і Ярослава Стецька було заарештовано і депортовано до Берліну, а звідти - до концентраційного табору Заксенгаузен. У концтаборі вони перебували до вересня 1944 р. Вбито або ув'язнено було також багатьох інших бандерівців. Братів Степана Бандери Василя та Олексу було кинуто до концтабору в Освенцімі, де вони загинули в 1942 р. Провід перебрав Микола Лебедь (до 1943 р.). Організація переходить у підпілля і розпочинає підготовку до збройного опору і повстання проти німців.

ОУН(м) засудила радикалізм Бандери у питанні проголошення державності і виявила схильність до більш гнучкої політики, вважаючи відкриту конфронтацію з німецькою армією несвоєчасною і шкідливою для національних інтересів. Мельниківці формують у Києві Українську Національну Раду та видають газету "Українське Слово". Але німецькі репресії не оминають і це націоналістичне угрупування. У грудні 1941 р. членів Ради було заарештовано, частину з них страчено у Бабиному Яру. Сам Мельник до січня 1944 р. перебував під домашнім арештом у Берліні, а потім - у концтаборі Заксенгаузен.

Учень: Стосовно арешту Степана Бандери та Андрія Мельника існує і інша точка зору німецький полонений полковник Ервін Штольце,  начальник відділу «Абвер-Берлін», на допиті 29 травня  1945 рокузазначив : В августе 1941 года Бандера был арестован и содержался нами на даче в пригороде Берлина под домашним арестом. Поводом к аресту послужил тот факт, что он в 1940 году, получив от Абвера большую сумму денег для финансирования оуновского подполья и организации разведывательной деятельности против Советского Союза, пытался их присвоить и перевел в один из швейцарских банков. Эти деньги нами были изъяты из банка и снова возвращены оуновскому подполью. Аналогичный факт имел место и с Мельником.

Вчитель: Цікаво, то все ж таки яку позицію займало Німецьке керівництво стосовно  Українських земель та її населення?

Учень: Треба сказати, що у перші місяці німецької окупації, поки позиція німецького керівництва щодо українського питання залишалася невизначеною, Україна пережила дещо подібне до національного відродження 1920-х рр.: засновувалися українські газети, відкривалися осередки "Просвіти", кооперативи і профспілки, писалися нові підручники з української історії, ремонтувалися школи, поширювалася українська мова, відновила свою діяльність Українська автокефальна церква... Цей короткий період закінчився на початку зими 1941 року призначенням в Райхскомісаріат Україна  Еріха Коха і встановленням жорсткого і брутального окупаційного режиму. Hімецьке керівництво вирішило, що Україною доцільніше керувати звичними їй сталінськими методами. І українське населення, яке врешті решт спочатку доброзичливо ставилося до німців поступово змінило своє ставлення. Політична воля почала поступово набирати силу на всіх землях України. Проте німці сподівалися, що двадцять років російсько-радянського панування, наслідки русифікації, "інтернаціонального" виховання, репресій призвели нарешті до зменшення, а може й до зникнення національної свідомості.

Учень: Вони помилялися з 1942 р. українські повстанці звертаються з листівками до населення, закликаючи спільно боротися проти обох імперіалізмів, які "між собою подібні як дві краплини води", "за повну свободу і самостійність держав поневолених народів... Геть Гітлера і Сталіна!" А 14 жовтня 1942 року на козацьке свято Покрови було створено Українську Повстанську Армію. Головнокомандуючим УПА був Роман Шухевич (Тарас Чупринка, Тур). Але на цей момент дії УПА та ОУН (б) проти німців ще не набули значного масштабу, атакувалися переважно засоби зв'язку, транспортні шляхи, господарські об'єкти тощо. " Зверталася УПА неодноразово і не без успіху і до червоноармійців, прагнучи навернути їх до боротьби проти Сталіна нарівні з Гітлером: "Червоноармійці не йдіть проти народу. Не виступайте проти повстанських загонів! Не допомагайте кремлівським тиранам придушувати революцію! Смерть Гітлеру й Сталіну! Смерть воєнним поневолювачам Берліну і Москви! Геть імперіаялістичну війну! Хай живе революція поневолених народів! Хай живуть самостійні держави всіх народів! Хай живе мир і дружба всіх народів!" Не дивлячись на труднощі, на кінець літа до УПА вже було приєднано мельниківські повстанські загони і залишки Української Народної Революційної Армії Тараса Бульби. Ще раніше УПА поповнилася за рахунок української поліції, що з німецької служби у більшості своїй перейшла до лав повстанців. До УПА також масово переходили колишні полонені Червоної Армії, притулок тут знаходили і євреї, що рятувалися від геноциду. Наприкінці 1943 р. кількість інтернаціональних бійців, з яких творилися національні відділи УПА (всього 15 відділів), сягнула 10 тис. За даними на 1944 р. кожний п'ятий вояк УПА був неукраїнського походження.

Нарешті, у лютому 1943 р. ІІІ конференція ОУН схвалила курс на збройну боротьбу з німецьким окупаційним режимом нарівні з більшовицьким.

Учень: Отже, збройне протистояння УПА німцям починається від лютого 1943 р. нападом на німецьку залогу у містечку Володимирець і звільненням ув'язнених, а ще наприкінці січня зафіксовано напад на в'язницю в Дубні одного з відділів ОУН(м). Одночасно продовжуються дії УПА і проти червоних партизанів. Голосною подією стало вбивство повстанцями у травні шефа німецьких штурмових партійних відділів СА генерала Віктора Лютце, а у 1944 р. - смертельне поранення радянського генерала Ватутіна, комадувача І "Українського" фронту. Окрім безпосередніх бойових дій УПА активно втручається у адміністративно-господарське життя окупованих територій: організує саботажні акції, ліквідує німецькі "лігеншафти", сформовані на місці колгоспів, відбиває українських "остарбайтерів", що вивозяться до Німеччини, а у самій Німеччині ОУН від імені українського уряду веде пропаганду і організує підпільні повстанські групи у таборах у середовищі радянських воєннополонених українського походження...

У квітні 1943 р. повстанцями вже контролювалася майже уся сільська місцевість Волині і Поділля. У травні німці розпочинають масштабні наступальні операції проти УПА; влітку проти повстанців кинуто артилерію, танки і літаки. Однак активність УПА не припиняється, а зростає. Німці відповідають масштабними репресіями: у одній лише Галичині восени 1943 р. німцями було страчено понад півтори тисячі членів ОУН і УПА. За голову провідника ОУН(б) М.Лебедя гестапо призначило нагороду в 50 тис. німецьких марок.

Учень: Існують і інші твердження і думки стосовно ведення війни ОУН на два фронти, пропоную звернутися до архівних справ.

 Зазнаючи до середини війни втрати в живій війсковій силі, керівництво Німеччини погодилось з пропозицією А.Мельника. І 28-го квітня 1943 року спеціальним «державним актом» губернатора  Галичини Вехтера було офіційно об'явлено про формування стрілецької дивізії СС «Галичина» з числа добровольців - галичан.

 До того ж в архівах містяться тільки матеріали, трофейні документи ОУН-УПА та німецьких спецслужб, які свідчать лише про дрібні сутички між підрозділами УПА та німцями в 1943 році. Ніяких значних наступальних чи оборонних операцій, масштабних боїв в документах не зафіксовано. Тактика боротьби підрозділів УПА з німцями в зазначений період зводилася до нападів на пости, дрібні війскові підрозділи, оборони своїх баз, засідок на дорогах. (Арх. спр. № 376, т. 60, арк. 49). Разом з тим, значна кілкість трофейних і оперативних матеріалів, що знаходяться в архівах, свідчать про випадки співробітництва керівництва ОУН - УПА з німецькою окупаційною владою і спецслужбами.

Учень: В матеріалах поліції безпеки і СД в Галичині, які були виявлені в колишньому приміщенні СД м. Львова після вигнання німецьких окупантів, є ряд цілком таємних документів цієї поліції щодо їх переговорів навесні 1944 року про спільну діяльність з ОУН - УПА на території західних областей України в боротьбі проти Червоної Армії і Радянської влади.

У документі від 8.4.1944 р. повідомлялось, що штурмбанфюрер СС Шлиптц 1-Ц (розвідвідділу) бойової групи інформував командування про те, що він «...из-за потребности расширения сети связистов вступил в связь с малыми группами - бандитами УПА, чтобы использовать их против советских банд и Красной Армии в разведке и диверсионных группах, первые попытки сопровождались успехом... В общем выдано с ведома служб Вермахта 80 винтовок, 4 пулемёта и около 10000 патронов...» (Арх. спр. № 372, т. 36, арк. 118-119)

В інформації від 29 квітня 1944 р. повідомляється про зустріч 29 квітня представників німецького командування «с вожаками банды УПА», в ході якої вони «заявили о своём намерении постепенно отдать в распоряжение немцев членов УПА силой до одного батальона, которые, будучи снабжены заданиями немцев, могли бы проникать за линию советского - русского фронта.» (Арх. спр. № 372, т. 36, арк. 173-174)

В трофейному німецькому документі від 15 травня 1944 року, який був надісланий у Головне управління державної безпеки, а також в інші органи поліції і СД (в Берліні, Кракові, Львові) повідомляється про зв'язки УПА з німецькою окупаційною владою і стверджується: « ...со стороны УПА не предпринимается чего-либо против рейхсдойче... у них с немцами общий враг - большевизм. Они успешно борются с ним за советской линией фронта... Находившиеся в лесах части УПА препятствуют высадке большевистских парашютных десантов за немецкой линией фронта.» (Арх. спр. № 372, т. 36, арк. 229-244)

Факти співпраці з німцями підтверджують також документи УПА. Так, в «Надзвичайному звіті» від 14 березня 1944 р. зазначалося: «Курінь УПА стаціонував в с. Черниця (Брідщина). Почалися переговори...що німці не будуть стріляти до УПА, ні УПА до німців. Німаки зараз видали 200 крісів, 2 міномети, 6 максимів, 20 лент, 2 легкі кулемети, 12 дисків, 32 000 амуніції, карти. Німці в двох повітах: Злочів і Броди заборонили української поліції та всім своїм частинам зачіпати наші відділи та стріляти до них, якщо вони проходитимуть» (Арх. спр. № 376, т. 66, арк. 244)

Вчитель: яким же чином склалася доля ОУН – УПА після закінчення війни?

Учень: після війни у 1946 р. московське керівництво ставить завдання "очистити" територію України від українських повстанців силами Червоної Армії прикордонних військ, МВД і МГБ. Масштабні облави за участю артилерії, танків, літаків, заклики до капітуляції з обіцянками амністії, створення розгалуженої агентурної мережі, блокада, Москва стягла до регіону, за підрахунками підпілля, 585 тис. війська, переважно НКВД, що на кілька порядків перевищувало сили повстанців. Силами цього контингенту було проведено в цей період 15 562 операцій проти ОУН-УПА, терор "істрєбітєльних батальйонів", депортація населення, середньовічні публічні катування, застосування принципу колективної відповідальності... - такими були традиційні більшовицькі методи боротьби, і вже не тільки з повстанцями, а з усім народом. Доходили до маскараду з перевдяганням у "бандерівців", випалювання лісів, часом разом з прилеглими селами, затруєнням озер і криниць. Не кажучи вже про застосування заборонених розривних куль, розстріли полонених і профанацію могил загиблих.

Учень: У 1946-1947 рр. ОУН і УПА фактично зливаються у єдину формацію і називаються "збройним підпіллям ОУН-УПА". Відкритий і організований збройний опір припиняється наприкінці 40-х років, а після загибелі у 1950 р. у сутичці з частинами НКВД головнокомандувача генерала Шухевича УПА припиняє існування як єдина військова формація. Попри все, окремі загони УПА продовжують боротьбу до травня 1954 р.(1955 р.), коли було захоплено у полон нового голокомандувача полковника Василя Кука-Коваля. Та й після цього деякі боївки зберігали боєздатність аж до кінця 50-х років, а останній партизан Ілько Оберишин погодився вийти з лісу тільки у 1991 р., після проголошення незалежності України.

Вчитель: Розглянувши різні точки зору стосовно діяльності ОУН – УПА, потрібно зазначити, що суперечливий характер оцінки діяльності ОУН – УПА серед вчених національно-патріотичної та імперсько-радянської груп обу­мовлюється тими діаметрально-протилеж­ними завданнями, які ставили вони перед собою:  націоналісти боролись за Українську Соборну Самостійну Державу, а ко­муністи за встановлення диктатури про­летаріату.

Але ж, почуття націоналізму притаманне кож­ному народу, кожній свідомій людині, проте комуністи будували суспільство, в якому відбувається зближення націй. України для більшовиків як самостійної одиниці не існувало.

Трагізм полягає в тому що, частина українців була комуністами, слу­жила в каральних загонах і вбивала своїх братів, які перебували в УПА. А воїни УПА воювали проти комуністів, вважаючи їх сво­їми ворогами. Відтак обидві сторони будуть доводити, що воюють за свою Батьківщину, з тією лише різницею, що одних послала Комуністична Партія Радянського Союзу, інших — ОУН і усі вони свято вико­нують присягу та вважають себе за тих, котрі чинять за законом. 

Категорія: Методичні розробки | Додав: ЦПТО
Переглядів: 2019 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0