Середа, 19.12.2018, 01:12
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

ДПТНЗ "Переяслав-Хмельницький ЦПТО"

Меню сайту
Випадкове фото
Форма входу
Корисні посилання








Національна гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія
Наші координати
08400,
Київська область,
м.Переяслав-Хмельницький,
вул.Можайська, 5.
тел.(04567)5-45-68;(04567)5-20-40
E-mail: ptu_22_phm@ukr.net
Опитування
Яка професія В ЦПТО вам подобається?
Всього відповідей: 707
Лічильник
www.reliablecounter.com
Пошук

Каталог файлів

Головна » Файли » Методичні розробки

МАТЕМАТИЧНИЙ ВЕЧІР «В ГОСТЯХ У ЦАРИЦІ ВСІХ НАУК»
18.02.2015, 20:59

 

МАТЕМАТИЧНИЙ ВЕЧІР

«В ГОСТЯХ У ЦАРИЦІ ВСІХ НАУК»

 

Мета: прищеплювати учням любов до математики,її історії, повагу до визначних вчених , навчити грамотно висловлювати свої думки, відстоювати свою точку зору, виховувати цілеспрямованість і впевненість у собі.

Обладнання: комп'ютер, портрети вчених

Ведучий     Математика – цариця всіх наук. Її улюблениця – істина, її вбрання – простота і ясність. Палац цієї володарки оточений тернистими заростями, і, щоб досягти його, кожному доводиться пробиратись крізь хащі.

Математика  Далеко не все на світі просто, але є якась закономірність саме в тому, що істина раптово постає крізь ліс ускладнень, у найпростішому.  Що ж стосується математичної істини, то вона  не може бути ні простою, ні складною, вона просто є.

Ведучий    Не варто думати, що єдина функція математики полягає в тому, щоб служити природничим наукам. Математику називають ще царицею всіх наук. В ній зосереджені власна мудрість та власна сила.

Математика  І лише дізнавшись, якого типу людьми були великі математики, яке життя вони прожили, ми зможемо збагнути неправдивість традиційного портрета математика, а також зрозуміти, що математика – це не мистецтво заради мистецтва, це мистецтво заради життя.

Ведучий      Може здатися дивним, але не всі видатні математики були професорами навчальних закладів чи університетів. Серед них були військові,  юристи, лікарі, богослови і, навіть, дипломати.

Математика  А сьогодні, завдяки чудовому винаходу людства – машині часу, ми маємо змогу поспілкуватись з ними

 

 

Архімед ( ІІІ ст.. до н. е. )

Життя Архімеда було спокійним, таким, яким і повинно бути життя математика, якщо він хоче повністю проявити себе. Архімед – це не лише потішний, милий, геніальний дивак. Це він побудував перший планетарій, це він знайшов способи для обчислення об’ємів і центрів ваги ряду тіл. Архімед був не лише першим математиком, а й найвизначнішим техніком стародавнього світу. Архімед ненавидів війну, але змушений був виконувати накази царя Гієрона, котрий вимагав від вченого винаходів нової зброї. Архімед будував катапульти з регульованою дальністю пострілу. Розповідь про застосування Архімедом увігнутих дзеркал для запалювання кораблів звучить як казка.

Драматичні події зосередились уже наприкінці життя великого математика. 75-річний старець виявився втягнутим у криваве місиво, ім’я якому  Друга Пунічна війна. Архімед загинув від руки римського легіонера. За однією з версій солдат наступив на креслення, і розлючений Архімед вигукнув: «Не псуй мої кола!». За іншою, Архімед відмовився піти з солдатом до командуючого римським військом консула Марцелли, доки не розв’яже задачу та не закінчить її доведення. Як би там не було, але розлючений солдат вихопив меч і пронизав ним Архімеда. Як справедливо відмітив Уайтхед: «Жоден римлянин не попрощався з життям через те, що був занадто глибоко занурений у роздуми над математичним кресленням».

Це Архімеду належить фраза «Дайте мені точку опори – і я зрушу Землю!». А ще існує красива легенда про те, як був відкритий закон Архімеда.

Стару цю історію знає весь світ,

Як, лежачи в ванні гарячій,

Відкрив свій великий закон Архімед,

Така ж бо була в нього вдача.

В розкішний палац Гієрона-царя

Прибув ювелір дуже хитрий,

Побачив вінець золотий, як зоря,

Наш майстер кмітливий і спритний.

«Дививсь,- ювеліру сказав Гієрон, -

Ось тирська славетна корона,

Зроби дуже швидко, забувши про сон,

Таку ж саму для Гіерона.

Я дам тобі срібло, і золота дам,

Відміряєш сам, скільки треба,

Якщо клас покажеш чужинцям-майстрам,

Багатство чекає на тебе.»

Зробилося все, як властитель велів,

Відмірялось все, що просили,

І точно, як цар Гієрон захотів,

Вінець той йому і вручили.

Ще дні не пройшли від царевих похвал,

Де кожен вінцем дивувався,

Як голос підозри в душі пролунав

І в серці царя обізвався:

«Чи чесним, правдивим був той ювелір

Хитрющий. На що таке горе?

Чи золото все те, шо цар відвалив,

Він витратив за договором?»

І зовсім безсилий, тиран наказав

У храм Архімеда позвати,

З слізьми на очах все йому передав,

Спитав, як це можна впізнати.

І спокій прийшов до царя, і все є:

Став вчасно і їсти, і пити.

Тепер Архімед, все забувши своє,

 З вінцем що не знає робити,

Іде чи по вулиці славний мудрець,

На морі піщинки не лічить,

Палаючий золотом царський вінець , 

Гризе його розум, калічить.

Корона повинна лишитись як є,

Зробив її майстер такою,

А вченому треба лиш знати своє,

Не вкрав чи він частки якої.

Великий мудрець перепробував все,

Можливості всі випадкові...

Вінець, у чаклунській лишившись красі,

Не може промовити слова.

Забув Архімед їжу, спокій і сон,

Забув про масаж і купання,

Немає просвітлення з різних боків,

Даремні його всі старання.

Ось в ванні, забувши на світі про все,

Лежить Архімед, позіхає,

Та думка його все ж нестримно гризе,

Як вирішить це, він не знає.

Все тягне, гризе думка ця непроста,

Пронизує камінь холодний,

В глибокому роздумі час проліта,

Тече і зникає в безодні.

«Вінець?.. Гієрон?.. Срібло те?..

Змішати, розвіяти, кинуть.

Царі і корони?.. Нехай все змете!

А думки все линуть і линуть.

Ось щастя велике — лежати в воді

На бархатнім мармурі ванни,

Яке це блаженство — один в самоті,

Розкуті думок всі кайдани.

В воді так легкі, невагомі тіла...

В воді так легкі... Стій, миттєвість!

Легкі, а чому? А тому, що дала

Вода всім тілам тим полегкість?!

Який би об'єм ті не мали тіла

До того, як їх занурили!

Я що ж ця нам істина зараз дала?

 Якщо б той вінець помістили,

Об'єм врахували і зважили б враз

Із золота й срібла корону,

Впізнали б, чи якісний сплав, чи гаразд

Зробив ювелір Гієрону.»

І сяючий вискочив наш Архімед

Із ванни, де тільки що мився,

І зараз же в лазні, забувши про все,

Побіг к Гієрону, не вдівся...

По вулиці вчений босоніж біжить,

Лишаючи мокру стежинку,

І слово єдине він тільки кричить,

Повторює «Еврика!» дзвінко.

Нарешті він відповідь вірну знайшов,

Яку так шукав він уперто. «Знайшов!!!»-

Архімед все викрикує знов.

«Знайшов!!!»- знає він тепер твердо.

Архімед  - Не годиться приходити в гості до цариці з пустими руками. Тому я хочу подарувати нашій цариці ту саму корону, завдяки якій мене знає весь світ.

Рене Декарт (1596-1650)

«Я хочу лише спокою та відпочинку», - ці слова належать людині, котра спрямувала математику в нове русло та змінила хід історії науки.

Століття, в якому жив Декарт, в інтелектуальному відношенні було одним з найяскравіших періодів в історії цивілізації. Згадаймо лише деяких визначних людей, чиє життя перетиналось з життям Декарта. Його сучасниками в математиці були Ферма та Паскаль, Шекспір помер, коли Декарту було 20 років, Декарт пережив Галілея на 8 років і 8 років було Ньютону в момент смерті Декарта.

Рене Декарт належить до знатного древнього роду. Рене рано втратив матір, але батько намагався зробити все, щоб діти не так болісно пережили втрату, він дав сину добру освіту. З часів навчання в коледжі і до самої смерті у Декарта з’явилось правило – якщо він хотів продумати щось серйозне, він завжди залишав це на ранок. Це йому належать слова: «Я мислю – отже, я існую».

У 18 років Декарт їде до Парижу, де пізнає всі радості світу. А далі була військова служба.

Історія Декартового перевтілення, якщо можна так сказати, надзвичайно цікава. 10 листопада 1619 року йому наснився яскравий сон, котрий, як стверджував Декарт, змінив усе його життя. Уві сні він спостерігав за диким штормом, але помітив, що коли зрозумієш, яким є шторм насправді, його перестаєш боятися. Як ніколи раніше 23-річний воїн усвідомив, що коли хочеш знайти істину, то варто покладатись тільки на власний розум.

Чим же знаменитий Декарт? Він відкрив нову «дивовижну» науку, назва якої аналітична геометрія. Як і все геніальне, його відкриття геніально просте. Це відкриття стало поворотним пунктом в математиці. Основна думка Декарта полягала в тому, щоб примусити алгебру, якщо можна так висловитись, працювати на геометрію.

В особистому житті Декарт , навряд, чи був щасливий. Кохана жінка подарувала Декарту доньку, та рання смерть дитини дуже потрясла вченого. Рене Декарт  так жодного разу і не одружився. Можливо, причина цього в тому, що між істиною та красою він обрав істину.

Декарта пов’язувала багаторічна дружба з королевою Єлизаветою. Вони познайомились у Голландії, коли королева була ще принцесою у вигнанні і їх переписка тривала майже до останніх днів Декарта.

А от зі шведською королевою Христиною у вченого були дещо складніші стосунки. Завдяки його старанням з’явилась Шведська королівська Академія наук. Королеві хотілось зробити зі вченого шведа, вона навіть подарувала йому маєток, але Декарту хотілось на Батьківщину. Його мріям не судилося здійснитись. Декарт захворів на запалення легенів. 11 лютого 1650 року його не стало. Він став жертвою пихатого марнославства зарозумілої володарки.

Рене Декарт  подарував цариці всіх наук та всім присутнім цікаву гру «Морський бій». Звичайно, всі ви дуже добре знайомі з цією грою, проте мало хто з вас знає, що з’явилась вона на світ лише завдяки винайденню координатної площини. А ще хочу продемонструвати вам геометричний фокус, пов'язаний з числами Фібоначчі, який теж з’явився не без допомоги Рене Декарта .

Порахуйте, будь ласка, скільки людей зображено на малюнку (6). Я беру ножиці, розрізаю картинку навпіл, трохи зсовую її. А тепер скільки людей залишилось ? (5) Куди ж подівся  ще один ? Я не буду розкривати вам секрет фокуса. Скажу тільки, що відповіді на всі свої запитання ви завжди можете знайти в літературі.

Леонард Ейлер (1707 - 1783)

Найвидатніший математик XVIIIст. Народився в Швейцарії. Підкорюючись волі батька, Леонард, вступивши до університету, покірно вивчав богослов’я та древні мови. Математична діяльність Ейлера розпочалася в рік смерті Ньютона. В 1727 р. на запрошення Петербурзької академії наук він приїхав до Росії.. Він працював із захопленням і невдовзі став за визнанням сучасників першим математиком світу.

Наукова спадщина Ейлера вражає своїм обсягом і різноманітністю. В списку його праць понад 800 назв. Повне зібрання творів вченого займає 72 тома.

В геометрії Ейлер являється основоположником нової науки – топології. Серед його праць – праці з гідравліки, кораблебудуванню, артилерії, оптиці, теорії музики. Він побудував точну теорію руху Місяця.

Ейлер був одним з не багатьох математиків, які вміли працювати скрізь і завжди. Він дуже любив дітей. Своїх у нього було 13, з яких 5 померло в ранньому віці. Ейлер часто писав свої роботи, тримаючи на руках дитину, в той час, як старші гралися поруч. В 1776 році Ейлера спіткало тяжке горе – померла його дружина. Вченому на той час було 69 років. Однак уже через рік він одружився вдруге.

Ейлер не був лише математиком. Він був добре обізнаним з усіма науками, за винятком біології. Він знав напам’ять всю «Енеїду» і в будь-який момент міг процитувати рядочки з цієї поеми.

Нажаль, останні 17 років життя Ейлера були затьмарені майже повною втратою зору. Але він продовжував творити так само інтенсивно, як і в молоді роки. Тільки тепер він уже не писав сам, а задиктовував учням. Смерть Ейлер зустрів у віці 77 років. Вчений грався з онуком та пив чай, коли раптом трубка, яку він курив, випала з рота і зі словами «я помираю» Ейлер припинив жити та обчислювати.

Леонард Ейлер теж прийшов до цариці не з порожніми руками. Мені хотілося б продемонструвати фокус з листом Мьобіуса, названим так на честь Августа Фердинанда Мьобіуса, котрого можна назвати учнем та послідовником Леонарда Ейлера у топології.

У мене в руках кільце, яке називається лист Мьобіуса. Як ви думаєте, скільки кілець утвориться, якщо я розріжу лист Мьобіуса посередині? (розрізає) А що утвориться, якщо я розріжу посередині ось це кільце ?

Секрет цього фокуса ви зможете розгадати, прочитавши відповідну літературу.

Омар Хайям (1048 - 1131)

Буди всесилен, как маг, проживи сотню лет,

В темной бездне веков не увидят твой свет.

Лишь в легендах порой наши судьбы мелькают,

Стань же искрою счастья средь этих легенд.

Омар Хайям Гиясадддин Абуль Фахт ібн Ібрахим – великий поет, математик, астроном і філософ, народився у селищі Харасан біля міста Нішапур. Батько Омара все своє життя виготовляв намети (звідси й прізвище Хайям, що в буквальному перекладі – той, хто робить намети). Батько не шкодував грошей для навчання сина.

О, если б каждый день иметь краюху хлеба,

Над головою кров и скромный угол, где бы

Ничьим владыкою, ничьим рабом не быть!

Тогда благословить за счастье нужно небо.

У Нішапурському медресе, де навчався Омар, він мав двох близьких друзів, кожен з яких у майбутньому мав гучну славу: один – політичну, інший – скандальну. Перший – Абдул Касем, успішно розробляв науку адміністративного управління, був помічений шахом із тюркської династії Сельджуків і, нарешті, зробив кар’єру першого міністра, тобто, візира. Саме він надав Хайяму можливість займатися наукою, гарантуючи йому достатній мінімум забезпечення. З того часу Омар Хайям присвятив себе науці.

Будь мудр й жалкий путь глупца себе не выбирай,

Коль щедр, в друзья скупца себе не выбирай,

Сердца людей открыты тем, кто помыслами чист.

Дари всем благо, но льстеца себе не выбирай.

А хто ж був другим товаришем? Його ім'я Хасан ібн Сабба, він також досяг спочатку висо­кого ієрархічного становища, але, захопившись політичними інтригами, вимушений був тікати до Сирії. Повернувшись додому, він заснуваи страшну секту, скоріше це була каста вбивць, яка протягом двох віків приносила Персії горе й нещастя.

Драматичний життєвий досвід однокашників не міг не вплинути на систему моральних критеріїв і цінностей Хайяма.

На жаль, багато хто вважає себе великим, тільки доторкнувшись до таємниць Всесвіту. Омара Хайяма по праву називали «Наймудріший муж віку, цар філософів Сходу і Заходу». А він сам з цього приводу говорив:

Тот, кто следует разуму, доит быка,

Умник будет в убытке, наверняка!

В наше время доходней валять дурака,

Ибо разум сегодня в цене чеснока!

У 1074 він придворний сельджуцького султана Мелік-шаха і очолює обсерваторію. У 1079 складає календар, точнішій, ніж григоріанський, яким ми користуємося і сьогодні. У ньому на кожні 33 роки визначено 8 високосних, внаслідок чого помилка в один день на­копичується за 5000 років, а у григоріанському за 3300 років. Його найважливіші праці з математики: «Коментарії до важких постулатів книги Евкліда», «Про доведення задач з алгебри», «Про мистецтво визначення кількості золота і срібла в тілі, що містить ці елементи».       

Омар Хайям дарує цариці Математиці календар та мудру пораду:

Чтоб мудро жизнь прожить, знать надобно немало,

Два важных правила запомни для начала:

Ты лучше голодай, чем что попало ешь,

И лучше будь один, чем с кем попало.

Ведучий         А зараз  я запрошую до зали не гостей, а добрих господарів цього навчального закладу –учнів. Можливо, вони ще нічим не прославили царицю всіх наук, але ж за ними майбутнє!

Учениця            Найкращим памятником генію є старанне вивчення його праць. А один з перших математиків ХІХ століття Вейєрштрас говорив, що не можна бути математиком, не будучи одночасно і поетом в душі. 

Математика – це не наука,

Це мистецтво заради життя.

В ній краса зосереджена й муки

Тих людей, що пішли в небуття.

І хоч часом буває нам складно

Теорему якусь довести,

Інтеграл відшукать чи первісну,

Чи ймовірність події знайти.

Але я переконана – сила

В математиці й мудрість така,

Що невдача й помилка ніколи

Так, ніколи, мене не зляка.

Математика в світі з’явилась

В результаті складних творчих мук.

Це прекрасна, велична і сильна

Досконала цариця наук.

Математика – це не наука,

Це мистецтво заради життя.

І без неї, я це точно я знаю -

Неможливе майбутнє бутя.

Учень        (співає пісню на мотив Ю. Антонова «Мечты сбываются»)

Трудно без математики,

И никакой романтики

Кажется день потерянным,

Если я не решил

Функции, уравнения,

Способы построения

Синусов всех  и тангенсов

Ох, не хватает сил!

Мечты сбываются и не сбываются,

Пример, казалось бы, сложнее всех.

Открою алгебру, найду там формулу

И ждет тогда меня большой успех!

Эйлер, Декарт и Архимед

Много узнали в жизни бед,

И не щадила их судьба

В поисках истины…

Но как бы ни был труден путь,

Верь в силу знаний, умным будь.

Станут реальностью мечты

И воплотишь их ты!

Математика    На цьому наше свято закінчується. Дякуємо всім присутнім за увагу. Але нехай математика вас не залишає. Ви зможете зустрітись з царицею всіх наук кожного разу, коли зазирнете в підручник з алгебри чи геометрії.

Ведучий            До нових зустрічей !

 

 

 

 

 

Категорія: Методичні розробки | Додав: ЦПТО
Переглядів: 997 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0