Понеділок, 21.05.2018, 04:32
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Меню сайту
Випадкове фото
Форма входу
Корисні посилання








Національна гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія
Наші координати
08400,
Київська область,
м.Переяслав-Хмельницький,
вул.Можайська, 5.
тел.5-45-68;5-20-40
E-mail: ptu_22_phm@ukr.net
Опитування
Яка професія В ЦПТО вам подобається?
Всього відповідей: 700
Календар
«  Травень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Лічильник
www.reliablecounter.com
Пошук

Інформація для батьків

Пам’ятка для батьків щодо спілкування з дітьми,
які мають емоційні труднощі

Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами пе­дагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батькі­вської мудрості.

1. Емоції виникають у процесі взаємодії з навколишнім світом. Необхідно навчити дитину адекватно реагувати на певні ситуації та явища зовнішнього середовища.

2. Не існує поганих і хороших емоцій, і дорослий у взаємодії з дитиною повинен постійно звертатись до доступних їй рівнів організації емоційної сфери.

3. Почуття дитини не можна оцінювати, не слід вимагати, щоб вона не переживала те, що вона переживає. Як правило, бурхливі афективні реакції – це результат тривалого стримування емоцій.

4. Потрібно навчити дитину усвідомлювати свої почуття, емоції, виявляти їх у культурних формах, спонукати до розмови про свої почуття.

5. Не слід вчити дитину пригнічувати власні емоції. Завдання дорослих полягає в тому, щоб навчити правильно спрямовувати, виявляти свої почуття.

6. Не слід у процесі занять з важкими дітьми намагатися цілком ізолювати дитину від негативних переживань. Це неможливо зробити в повсякденному житті, а штучне створення «тепличних умов» тільки тимчасово вирішує проблему.

7. Треба враховувати не просто модальність емоцій (негативні чи позитивні), а й їхню інтенсивність. Надлишок одноманітних емоцій спричиняє негативні явища.

8. Для профілактики емоційного напруження слід долучати дитину до різних видів діяльності. Корисним для емоційного розслаблення є застосування гумору.

9. З метою ліквідації негативних емоцій потрібно спрямовувати їх у творче русло: мистецтво, поезію, літературу, музику чи заняття танцями.

10. Ефективність навчання дитини володіти своїми емоційними станами значною мірою залежить від особливостей її ставлення до себе. Завищена чи занижена самооцінка суттєво погіршує самопочуття дитини, створює бар’єри для необхідних змін. У таких випадках потрібно починати роботу з корекції ставлення до себе, учнівської самооцінки.


Золоті заповіді батькам     

1.     Ніколи не кажіть, що у вас не­має часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

2.     Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

3.     Ніколи не навчайте тому, в чому самі не обізнані.

4.     Вчіть дитину самостійно прий­мати рішення і відповідати за них.

5.     Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді ди­тина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

6.   Не соромтеся виявляти свою любов до ди­тини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

7.     Ніколи не давайте дитині нега­тивних оцінкових суджень («ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.

8.     Намагайтеся впливати на дитину прохан­ням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

9.     Не ставтеся до дитини зневаж­ливо.

10.   Будьте послідовними у своїх ви­могах.

11.    Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою во­на була вчора і якою є сьогодні.


Поради батькам на кожен день

1. Говоріть синові або доньці: «Людям повинно бути з тобою легко». Не бійтеся повторювати це.

2. Коли ви лаєте дитину, не вживайте висловів: «Ти завжди», «Вічно ти». Ваша дитина взагалі і завжди хороша, вона лише сьогодні щось не так вчинила, про це і скажіть їй.

3. Не розлучайтеся з дитиною у сварці, спочатку помиріться, а потім йдіть у своїх справах.

4. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до будинку, повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все ж таки, як добре у нас вдома».

5. Вселяйте давно відому формулу психічного здоров'я: «Ти хороший/а, але не краще за інших».

6. Наші розмови з дітьми нерідко бліді, тому кожен день читайте з дітьми вголос (навіть з підлітками) гарну книгу, це сильно збагатить ваше духовне спілкування.

7. У суперечках з сином або дочкою хоч іноді поступайтеся, щоб їм не здавалося, ніби вони вічно не праві. Цим ви і дітей навчите поступатися, визнавати помилки і поразки. 


Від чого залежить успіх виховання в сім'ї

1.       Сприятливий мікроклімат у родині.
2.     Спільна діяльність членів сім’ї.
3.       Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.
4.       Спільний життєвий світогляд.
5.       Оптимістичні настрої родини.
6.       Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).
7.       Шанування членів родини, повага до старших.
8.       Бережливе ставлення до природи.
9.       Активна участь дітей у сімейному житті.
10.  Відсутність насилля в родині.
11.  Збереження родинних традицій і звичаїв.
12.  Відбір телепередач, інтернет-сайтів.
13.  Любов до читання, створення родинної бібліотеки.