Особливості екологічного виховання учнів ПТНЗ
Екологічне виховання – систематична педагогічна діяльність. Спрямована на розвиток в учнів ПТНЗ екологічної культури.
Завдання екологічного виховання в ПТНЗ:
- сприяти нагромадженню екологічних знань;
- виховання любові до природи, прагнення берегти її, примножувати її;
- формувати вміння і навички діяльності в природі.
Зміст екологічного виховання передбачає розкриття таких положень:
а) світ природи - середовище перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі;
б) передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею;
в) естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов’язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності;
г) розуміння наслідків тих чи інших дій людини в природі.
Умови ефективності екологічного виховання в ПТНЗ.
Шляхами підвищення екологічної культури молоді й ефективності екологічного виховання є:
— розроблення орієнтовного змісту неперервної екологічної освіти для всіх вікових категорій підростаючого покоління, збільшення ваги екологічних питань як у рамках певних предметів, так і за допомогою налагодження внутрі- та міжпредметних зв'язків;
— створення в закладах освіти відповідної навчально-матеріальної бази: куточків охорони природи, живих куточків та ін.;
— удосконалення форм і методів екологічного виховання, активне залучення вихованців до природоохоронної роботи;
— формування мотивів відповідального ставлення до природи, прагнення глибше пізнати її, примножувати її багатства.
У сфері формування екологічних уявлень учнів ПТНЗ особливості екологічного виховання базуються на наступних основних положеннях:
а) складність системи внутрішніх взаємозв'язків у природі;
б) енергетичний обмін між техносферою і біосферою;
в) світ природи як духовна цінність;
г) взаємозв'язок природних умов та розвитку суспільства.
Зміст екологічного виховання в сфері формування екологічних уявлень спрямовано на стимуляцію психологічного входження особистості у світ природи.
У сфері формування суб'єктивного відношення до природи особливості екологічної освіти полягає в розвитку цього відношення у учнів. Критерієм сформованості ставлення до природи є високі показники всіх параметрів. Найбільш педагогічне значення має формування суб'єктної модальності відносин до природи.
У сфері формування стратегій і технологій екологічної діяльності зміст екологічної освіти полягає в оволодінні учнями уміннями і навичками:
а) естетичного освоєння природних об'єктів;
б) одержання наукової інформації про світ природи;
в) взаємодії з природними об'єктами в умовах антропогенного середовища;
г) природокористування в природному середовищі;
д) природоохоронної діяльності.
В процесі навчання даним технологіям формуються непрагматичні стратегії екологічної діяльності.