Середа, 22.08.2018, 04:10
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Меню сайту
Випадкове фото
Форма входу
Корисні посилання








Національна гаряча лінія
Національна дитяча гаряча лінія
Наші координати
08400,
Київська область,
м.Переяслав-Хмельницький,
вул.Можайська, 5.
тел.5-45-68;5-20-40
E-mail: ptu_22_phm@ukr.net
Опитування
Яка професія В ЦПТО вам подобається?
Всього відповідей: 733
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Лічильник
www.reliablecounter.com
Пошук

День пам'яті та примирення

День пам’яті та примирення

Ніхто не забутий;
На попіл ніхто не згорів:
Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.
І доки є пам'ять в людей і живуть матері,
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.

З метою консолідації суспільства навколо ідеї захисту України, налагодження громадянського взаєморозуміння і примирення у питаннях національної історії періоду Другої світової війни та встановлення Дня пам’яті 8 травня 2015 року у групах І-ІІ курсів ДПТНЗ «Переяслав-Хмельницький ЦПТО» були проведені виховні години: «Мужність і відвага крізь покоління», «Про минуле серце пам’ять зберігає», «Пам’ятаємо кожного», присвячені нашим землякам-переяславцям, які загинули під час Другої світової війни та віддали своє життя на сході України у боротьбі проти російської агресії. Неодмінним атрибутом заходів були державні символи, патріотичні пісні. Напередодні заходів, учні Центру виготовили червоні маки, як офіційний символ перемоги та вшанування жертв Другої світової війни.


Лекція «Рядові Другої світової війни»

На виконання Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни», 24 квітня викладач історії, Палатна О.М., провела лекцію для учнів ІІ-ІІІ курсу «Рядові Другої світової війни».

Ольга Миколаївна наголосила на тому, що саме солдати, рядові війни, стояли на смерть і перемагали в жорстоких боях, навіть тоді, коли горіла земля, кришилося каміння, плавилося залізо. Тяжкі бої перетворювали солдатів, які пройшли через вогонь, в майстрів військової справи. А ще солдати вірили, що Друга світова війна буде останньою. Ця віра допомогла їм вистояти і здобути Перемогу. Віра в життя – щасливе, яскраве, провела мільйони  солдатів через найважчі бої, через найтяжчу фронтову роботу до Перемоги.


Лекція «Доля військовополонених в роки Другої світової війни»

На виконання Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни», 22 квітня викладач історії, Палатна О.М., провела лекцію для учнів І курсу «Доля військовополонених в роки Другої світової війни». У нацистському полоні опинилися мільйони військовослужбовців з різних країн світу. Найбільша кількість військовополонених була зафіксована на радянсько-німецькому фронті – близько 5 млн осіб. 57% з них померло від голоду, хвороб і виснаження у тимчасових таборах. Ольга Миколаївна зачитувала спогади очевидців, наводила шокуючі факти  жахливої трагедії ХХ століття. 

70-та річниця вигнання нацистських окупантів з України

З метою вшанування 70-ї річниці вигнання нацистських окупантів з України у ДПТНЗ «Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти» було проведено змістовні та цікаві заходи.

04 листопада учні груп №15 та 20 переглянули документальний фільм «Визволення Правобережної України» у якому розповідалося про основні військові операції, проведені та території України в 1942-1944 рр.

05 листопада викладач історії Палатна О.М. провела турнір юних знавців історії Другої світової війни у якому взяли участь учні ІІІ курсу. В програму турніру входили конкурси: «Історична істина», «Відкритий мікрофон», «Історичне лото», «Хронологічні розсипи», «Картинна галерея», «Музичний», «Вітер та рукопис». Учасники узагальнили та розширили свої знання з історії України періоду Другої світової війни.

06 листопада учні груп №6 та 21 переглянули документальний фільм «Визволення Лівобережної України».

07 листопада старший науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав» І.В.Більченко підготував лекція «Мости та переправи через Дніпро в районі Букринського плацдарму». В 1943 р. на правому березі Дніпра в районі сіл Григорівка та Великий Букрин був створений плацдарм, з якого радянське командування планувало звільнити Київ. Жителі Переяслава взяли участь у будівництві мостів та переправи через Дніпро. Мужності та самовідданості наших земляків і було присвячено дану лекцію.

07 листопада учні переглянули та обговорили художній фільм про одну із трагічних сторінок Другої світової війни – депортації кримських татар в 1944 р. та долю татарського льотчика Героя Радянського Союзу Амет-хана Султана - «Хайтарма».

11 листопада відбувся конкурс творчих робіт серед учнів ІІ курсу на тему «Наш край в роки Великої вітчизняної війни». У своїх роботах учні висвітлили яким чином торкнулася війна їхньої малої батьківщини.

12 листопада викладач історії Юрченко Т.В. прочитала лекцію «Історичні міфи, пов’язані з вигнанням нацистських окупантів із України» на якій було розглянуто такі питання як: чи можлива була перемога німецьких окупантів без України, чи вигнання німецьких окупантів це заслуга лише радянських збройних сил і партизанів.

13 листопада учні групи №1 відвідали музей-діораму, де експонуються живописні та скульптурні роботи, портретна галерея Героїв Радянського Союзу, особисті речі воїнів, листи, нагороди, зброя, плакати, газети та ін. Головним експонатом музею є художньо-документальне полотно діорами, яке відтворює один із найдраматичніших епізодів Великої Вітчизняної війни – форсування Дніпра радянськими військами і бої на правому березі по створенню Букринського плацдарму, з якого планувалося визволити столицю України – Київ. Екскурсія до музею-діорами залишила незабутні враження в серцях учнів.

13 листопада  викладач історії Палатна О.М. провела прес-конференцію «Окупаційний режим та Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни». В конференції взяли участь учні ІІІ курсу, які виконали ролі журналістів, політологів, архівістами, істориків, юристів, військових експертів. Слухачі виступали в ролі працівників інформаційних агентств демократичних і тоталітарних держав. Після прослуховування прес-конференції вони давали відповідь на запитання: «Яку інформацію ви передаватимете для громадян своєї країни? Яку для зарубіжних?»

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО ВІДЗНАЧЕННЯ ДНЯ ПАМ’ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ ТА 70-Ї РІЧНИЦІ ДНЯ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (8-9 ТРАВНЯ 2015 Р.)

 

Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Вступ

Історична довідка

Термінологічний словник Другої світової війни

Мета та рекомендації щодо проведення заходів

Перелік документальних фільмів, присвячених Україні в Другій світовій війні

Корисні інтернет-посилання

Додаток. Маки пам’яті: довідка

 

Вступ

Протягом попередніх 24 років незалежна Україна відзначала 9 травня День Перемоги за усталеним радянським/російським зразком. Святкування за цим (пост)радянським зразком не відповідали історичній пам’яті українського народу і загальноєвропейським традиціям, призводили до ігнорування трагічних сторінок ІІ світової війни, закріплювали в свідомості культ війни. Результатом цього стало домінування історичних міфів, перманентне протистояння в суспільстві та посилення впливу Російської Федерації на громадське та політичне життя в Україні.

Завдяки Указу Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» та Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» Україна розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

22 листопада 2004 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію №A/RES/59/26, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення. Нею державам-членам ООН, неурядовим організаціям, приватним особам, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, рекомендовано також щороку відзначати один або два дні як данину пам’яті всім жертвам Другої світової війни. У Великій Британії та країнах Співдружності відзначається «День Перемоги в Європі»; у Вірменії – «День Миру»; у Норвегії – «День визволення»; у Словаччині – «День перемоги над нацизмом»; у США – «День Пам’яті»; у Франції – «День Перемоги»; у Чехії – «Національний День».

 

Новий зміст відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги включає в себе:

- переосмислення подій ІІ світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;

- рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін);

- перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування.

Символ  відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги — червоний мак.

Гасло “1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”

 

І. Історична довідка

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана в бою атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 млн осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

Шлях до початку війни був відкритий Пактом Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 р. Згідно із таємним протоколом до нього, нацисти та комуністи ділили Східну Європу на зони інтересів. Внаслідок цих домовленостей Третій Райх отримав можливість безперешкодного вторгнення в Польщу, СРСР в підсумку розширився за рахунок Західної Білорусі та Західної України, Бессарабії з Буковиною, трьох країн Балтії, а також частини Фінляндії.

Український вимір ІІ світової війни не обмежувався лише боротьбою Вермахту та Радянської армії на українській території, як це традиційно подає (пост)радянська історіографія. Насправді ж в рамках Другої світової в Україні велася не одна, а кілька воєн: 1) німецько-польська війна 1939–1945 рр. (у 1939 р. регулярна, а потім – підпільна); 2) польсько-радянська війна 1939 р. (неоголошена, відома як «Визвольний похід в Західну Україну»); 3) радянсько-румунська війна 1940–1945 рр. (спочатку неоголошена – радянське вторгнення в Бессарабію та Буковину у 1940 р., потім регулярна та підпільна – частина німецько-радянської війни); 4) німецько-радянська війна 1941–1945 рр. (регулярна та підпільна, теж відома як «Велика Вітчизняна»); 5) німецько-українська війна 1941–1944 рр. (підпільна); 6)радянсько-угорська війна 1941–1945 рр. (регулярна та підпільна, частина німецько-радянської); 7) польсько-українська війна 1942–1947 рр. (підпільна) та 8) радянсько-українська війна 1939–1954 рр. (підпільна). Усі ці конфлікти мають безпосередній стосунок до Другої світової війни, оскільки були спровоковані нею, ставши її відгалуженнями та продовженням. Також до українського виміру війни входитьучасть українців в бойових діях поза Україною (наприклад у радянсько-фінській «Зимовій війні» 1939–1940 рр.) та у складі іноземних армій. Безпосередньо перед початком ІІ світової війни мала місце угорсько-українська війна 1939 р. (регулярна та підпільна), що вибухнула внаслідок проголошення незалежності Карпатської України.

Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 р. із німецьким вторгненням в Польщу. 110-120 тис. українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тис. з них загинуло протягом місяця війни. Також 1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі. Між 12 та 22 вересня Львів пережив подвійну облогу із заходу нацистськими військами, із сходу – радянськими.

СРСР вступив в Другу світову війну 17 вересня 1939 р. на боці нацистської Німеччини. В цей день радянські війська вступили в Польщу на допомогу німецьким та окупували Західну Україну та Західну Білорусь. Протягом двох років Москва була союзницею Берліна, що у 1940 р. ледь не призвело до війни Великої Британії та Франції проти СРСР.

Нацистсько-комуністичний союз був зруйнований 22 червня 1941 р. із німецьким вторгненням в СРСР. Протягом року з початку німецько-радянської війни Україна була окупована військами Третього Райху, вигнання нацистів розпочалося восени 1943 р. і завершилося наприкінці 1944 р. Український напрям був головним на Східному фронті: тут діяло від 50 до 75% всіх дивізій Вермахту і половина всіх радянських сил.

Нацистський окупаційний режим в Україні був одним з найжорстокіших в світі. Безпосередньо своїми руками або із залученням «добровільних помічників» з числа місцевого населення нацисти знищили 1,5 млн український євреїв та 20 тис. ромів.

Але якщо злочини проти людяності Третього Райху більш досліджені, то засудження злочинів комуністичного режиму ще триває. Найбільш відомими з них є Катинський розстріл, знищення політв’язнів у Західній Україні, підрив Дніпрогесу, використання в боях неозброєних селян – «чорної піхоти», депортації українців та інших народів, зокрема кримських татар.

Після перемоги над нацистською Німеччиною 8 травня 1945 р. СРСР приєднався до війни проти Японії. Беззастережна капітуляція Японії 2 вересня 1945 р. означала завершення ІІ світової війни, але окремі військові конфлікти, породжені нею, точилися ще декілька років. Організований спротив радянській владі на Західній Україні тривав до 1954 р., а окремі сутички – до 1960 р.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (більше 6 млн), США (80 тис.) і Франції (6 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) – разом 7 млн осіб. Понад 2,5 млн українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі.   

Для України ІІ світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За Україну воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння на українських землях намагалася продемонструвати свою прихильність до українства, але єдиним справді українським суб’єктом у роки війни був визвольний рух – передовсім, Українська повстанська армія.

З різних причин на німецькому боці воювало до 250 тис. українців та до 50 тис. було мобілізовано до армій союзників Третього Райху.

Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.

 

ІІ. Термінологічний словник Другої світової війни

Некоректний термін/словосполучення

Коректний термін/словосполучення

Велика Вітчизняна війна

Німецько-радянська війна

Україна у Великій Вітчизняній війні

Україна у Другій світовій війні

Фашистська Німеччина

Нацистська Німеччина/Третій Райх

Фашистський блок/фашистські сателіти

Країни «вісі»/союзники Німеччини

Німецько-фашистські загарбники

Нацистські окупанти

Фашистські посібники/посіпаки

Колабораціоністи

Визволення України від фашистських загарбників

Вигнання з України нацистських окупантів

Велика Перемога над фашистською Німеччиною

Перемога над нацизмом у Європі

 

ІІІ. Мета та рекомендації щодо проведення заходів

Відповідно до Указу Президента, метою відзначення 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни є:

1) гідно вшанувати подвиг Українського народу, його визначний внесок у перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні;

2) висловити повагу усім борцям проти нацизму;

3) увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни;

4) посилити турботу про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань;

5) утвердити спадкоємності традицій воїнів – переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідувати суспільство навколо ідеї захисту України.

Задля реалізації цієї мети Законом встановлюється День пам’яті та примирення, який повинен відзначатися щороку 8 травня, а також зберігається державне свято – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги), що відзначається 9 травня.

Відповідно до Закону встановлюються такі основні форми увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні:

1) урочисте відзначення Дня пам’яті і примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (Дня перемоги), днів вигнання нацистів з України, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також інших адміністративно-територіальних одиниць;

2) установлення почесної варти біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса, покладання вінків, квітів до пам’ятників та меморіалів, присвяченим увічненню перемоги над нацизмом та вшануванню пам’яті жертв Другої світової війни;

3) відображення подій війни, її жертв, діянь учасників у творах літератури і мистецтва, книгах та альбомах пам’яті, засобах масової інформації;

4) упорядкування, збереження та спорудження пам’ятників та пам’ятних знаків на вшанування пам’яті учасників та жертв Другої світової війни, створення музеїв, меморіальних комплексів

Також Український інститут національної пам’яті рекомендує відповідним органам державної влади та місцевого самоврядування організувати 8 травня там, де це можливо, мистецьку акцію «Перша хвилина миру» – концерт симфонічної музики, що має символічно завершитися о 23:01 – у хвилину, коли за Актом про беззастережну капітуляцію Німеччини було проголошено припинення вогню.

Водночас для позбавлення від ідеологічного впливу Росії слід відмовитися від радянського/російського формату святкування Дня Перемоги. Головний акцент має бути зроблено на вшануванні всіх жертв війни, на пам’яті про загиблих вояків. Слід зосередити увагу не на військових парадах, що є своєрідною формою пропаганди війни, а на допомозі ветеранам та вшануванні загиблих.

При організації заходів, при підготовці промов офіційних осіб чи журналістських матеріалів увагу слід зосереджувати не на макрорівні (народ чи держава – переможці), а на мікрорівні (конкретний вояк-переможець), не на масовому героїзмі та «радянському патріотизмі», а на індивідуальних героїчних вчинках. Акцентувати увагу важливо на персональних історіях українців-учасників війни, не лише вояків, а й тих, хто пережив її в тилу чи на окупованій території. Всебічне й об’єктивне висвітлення умов окупації, полону, повоєнного часу допоможе краще зрозуміти реалії того періоду. Потрібно зображати війну як трагедію та гуманітарну катастрофу, яка коштувала життя мільйонам людей, завдала непоправних втрат цивілізації та культурі. Слід з однаковою пошаною говорити як про солдат Радянської армії, так і про вояків Української повстанської армії та етнічних українців в складі інших армій – учасників антигітлерівської коаліції.

Особливо цінним та цікавим напрямом журналістської та меморіальної роботи може бути пошук учасників ІІ світової війни з різних сторін, чиї нащадки нині воюють пліч-о-пліч в зоні проведення АТО.

Україна долучається до загальноєвропейської традиції вшанування жертв війни із використанням червоних маків. З огляду на поточну військово-політичну ситуацію не рекомендується використовувати в якості символів перемоги над нацизмом червоний прапор із серпом та молотом, п’ятипроменеву зірку та «Георгієвську стрічку».

Виготовляти стилізовані червоні маки можна з паперу, пластику або тканини та розміщувати на одязі на лівій стороні грудей.

Також можливе проведення благодійно-меморіальної акції «Маки пам’яті» – масове виготовлення та продаж штучних червоних маків, з передачею зібраних коштів на потреби поранених в зоні проведення АТО.